Майстренко Людмила
ВСЕЛЕНСЬКА ЛЮБОВ У ПОЕТІВ ПРИНЦИПАТУ АВГУСТА
Анотація
Людина з її пристрастями – головна тема творчості Вергілія. Любовними стражданнями сповнені «Буколіки» поета. Проте Вергілій заперечує любовну пристрасть. У «Ґеоргіках» Вергілій продовжує тему заперечення любові як згубної пристрасті.Відсутність пристрастей, праця на своє благо і благо природи, вселенський Ерос з любов’ю до всього сущого – головна тематика сільськогосподарської поеми Вергілія.В «Енеїді» Вергілій також заперечує любовну хіть. Автор «Енеїди» свідомо будує драму Дідони за прикладом величних творінь давньогрецьких трагіків. У «Метаморфозах» Овідій поглиблює тему Еросу. У поемі безперервних перевтілень, де метаморфоза передбачає кульмінацію емоціонального напруження, є болісним процесом, Ерос Овідія забарвлений смутком і жалем. Проте у своїй поемі вперше в античній літературі поет стверджує любов-взаєморозуміння на прикладах багатьох перевтілень. Ерос Овідія у ранніх творах починався з libido, а у «Метаморфозах» він завершився вселенською любов'ю до всього сущого. Поет оспівує вічну гармонійну незмінність, характерну для свідомості стародавніх греків та римлян. З глибоким співчуттям поет розкриває пристрасть, яка руйнує чарівний і благородний образ карфагенської цариці.

Maystrenko Lydmila
ECUMENICAL LOVE OF POETS OF PRINCIPALITY AUGUSTUS
Annotation
The man and his passions is the main theme of creativity of Virgil. The poet’s “Bukoliki” are filled with love suffering. However, Virgil denies passion. In the “Georgics” Virgil continues the idea of denying love as destroying passion. Lack of passion, work for good and for benefits of nature, universal Eros with love for all creatures are the main focuses of the agricultural poem of Virgil. In “Aeneid” the poet also denies the love lust. The author of “Aeneid” consciously builds Dido’s drama as an example of the great creatures of ancient Greek tragedians. In “Metamorphoses” Ovidius deepens the idea of Eros. In the poem of continuous reincarnations, where metamorphosis predicts the culmination of emotion is a painful process, Eros of Ovid is marked with sadness and guilty.However,in his poem for the first time in ancient literature , the poet affirms love-mutual understanding on the examples of many reincarnations. Eros of Ovid started with libido in his early writings and ended with universal love for all creatures in “Metamorphoses”. The poet praises the eternal immutability characteristic for the consciousness of the ancient Greeks and Romans.With deep sympathy,the poet reveals the passion that destroys the charming and noble image of the Carthaginian queen.
Завантажити документ